Біль, який не вщухає і не вщухне ніколи.

Будинок на Набережній Перемоги, 118.

Будинок, в якому жили та живуть мої друзі та однокласники.

Будинок, який стоїть лише за кілька сотень метрів від того, де я народився і провів свої щасливі дитинство та юність.

Там і досі живе моя рідна сестра.

Моя близька серцю, така затишна «Перемога»…

Мій житловий масив, від якого я обирався до парламенту, і де знаю буквально кожен кут.

…

Сьогодні річниця страшної трагедії, коли нелюди своєю ракетою вбили 46 мирних громадян та зламали долі ще десяткам простих людей.

Я можу написати ще тисячі слів про цю трагедію.

Але, як правильно сказав Сергій Лисак, у вухах досі дзвенить «хвилина тиші» – коли затихають десятки генераторів та зупиняється важка техніка. 

Сотні людей замовкають.

Щоб почути крики з-під завалів…

…

Лють і помста.

Те, що дає нам сили жити та боротися далі.

(Фото з особистого архіву. У вікнах, в надії на порятунок, люди махають включеними мобільними телефонами)

Міський голова м.Дніпро Борис Філатов