РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ

РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ

 

 

КСУ визнав неконституційним обмеження максимального розміру пенсій чорнобильцям

Конституційний Суд визнав неконституційним обмеження максимального розміру пенсій чорнобильцям.

 

 

Відповідне рішення ухвалив Другий сенат суду 20 березня за конституційною скаргою громадянина Атаманчука Василя Івановича, інформує пресслужба КС.

У конституційній скарзі автор зазначав, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (є особою з інвалідністю ІІ групи у зв’язку із захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи).

 

 

Із 1993 року йому було призначено пенсію відповідно до частини першої статті 54 закону № 796–XII у редакції закону «Про внесення змін до статті 54 закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 17 червня 1993 року № 3285–ХІІ у розмірі відшкодування фактичних збитків – 70 відсотків заробітку за роботу в зоні відчуження.

 

 

У зв’язку зі зміною законодавства щодо призначення, перерахування та виплати пенсій окремим категоріям громадян Атаманчук протягом 2016–2023 років неодноразово звертався до судів з адміністративними позовами до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахування призначеної йому пенсії. Однак суди відмовили йому у задоволені позовних вимог.

 

 

КС у своєму рішенні вказав, що стаття 67 закону № 796–XII у первинній редакції, яка була чинною на час призначення Атаманчуку пенсії, не містила приписів щодо обмеження її максимального розміру, натомість містила вимогу щорічного підвищення конкретних розмірів усіх доплат, пенсій і компенсацій відповідно до зміни індексу вартості життя й зростання мінімальної заробітної плати.

 

 

Суд звернув увагу, що таку вимогу містить і частина перша статті 67 закону № 796–XII у

редакції закону України «Про внесення змін і доповнень до закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 6 червня 1996 року № 230/96-ВР, що є чинною на час розгляду цієї справи, а саме: конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищує Кабінет міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

 

 

Із наведеного випливає, що, зберігши вимогу підвищення для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмірів усіх доплат, пенсій і компенсацій відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, законодавець приписами статті 2 закону 3668–VI та першого речення частини третьої статті 67 закону № 796–XII обмежив максимальний розмір державної пенсії цих осіб десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, КС зазначив, що аналіз пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ закону № 3668–VI свідчить про зупинення підвищення розміру пенсії для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

 

Також КС дійшов висновку, що запроваджене обмеження максимального розміру пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призвело до порушення сутності конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб, що є порушенням зобов’язань держави, які випливають зі змісту статей 3, 16, 50 Конституції України в їх взаємозв’язку.

 

 

Конституційний Суд у рішенні вказав, що держава гарантувала пенсію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, через погіршення стану здоров’я цих осіб, зокрема інвалідність, спричинену участю в роботах, пов’язаних із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Потерпілі від Чорнобильської катастрофи, яких віднесено до категорії 1, протягом усього або частини свого життя залежать від соціального забезпечення, яке їм гарантувала держава.

 

 

Зважаючи на те, що пенсію Атаманчуку призначено відповідно до частини першої статті 54 закону № 796–XII у редакції, яка не допускала будь-якого обмеження максимального розміру пенсії, а приписом першого речення частини третьої статті 67 закону № 796–XII у редакції, чинній на час призначення пенсії, було гарантовано щорічне підвищення пенсії без обмеження її максимального розміру, суб’єкт права на конституційну скаргу мав усі підстави розраховувати на стабільність законодавства. Якраз відтоді в нього виникли правомірні сподівання, що право на встановлений йому рівень соціального захисту є гарантованим.

Унаслідок подальших дій законодавця цю гарантію скасовано: Атаманчука позбавлено права на отримання пенсії без обмеження її максимального розміру, що становило втручання у право власності, та спричинило виникнення у суб’єкта права на конституційну скаргу відчуття краху правомірних сподівань.

 

 

«Ураховуючи наведене, Конституційний Суд вважає, що приписи статті 2 закону № 3668–VI у частині вимог щодо обмеження максимального розміру пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що на них поширюється дія Закону № 796–XII, першого речення частини третьої статті 67 закону № 796–XII суперечать вимогам частин першої, другої статті 8, частини першої статті 41 Конституції України», – йдеться у резолютивній частині рішення.

Припис закону втратив чинність із дня ухвалення даного рішення.

 

 

Суддею-доповідачем у даній справі виступав Сергій Головатий.